Сінгурівська школа вітає всіх відвідувачів сайту!
Субота, 23.09.2017, 22:53
Вітаю Вас, Гость

1.

Прізвище, ім’я та по батькові

Розмаїта Тетяна Степанівна

2.

Дата  і місце народження

09 травня 1958 року

3.

Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail

Вул..Пархоменка 7-а, Сінгури Житомирський р-н, Житомирська область, 0631271729

 
  1.  

Який навчальний заклад (заклади) закінчили, у якому році, спеціальність згідно з  дипломом

ЖДУ ім.. Івана Франка, 1980р., викладач біології, хімії і природознавства

  1.  

Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу)

Сінгурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Житомирського району Житомирської області, с. Сінгури, вул.. Леніна,9, тел.40-91-58

  1.  

Стаж роботи:  загальний,

35р.

  1.  

 у тому числі педагогічний:

35р.

  1.  

Кваліфікаційна категорія

вища категорія

  1.  

Звання

Старший вчитель

  1.  

Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)

Грамоти відділу освіти та райдержадміністрації

  1.  

Класи, в яких викладаєте

5-11

  1.  

Мова викладання

Українська

  1.  

Проблема (тема), над якою працюєте

Ціннісне ставлення особистості до природи рідного краю

  1.  

Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

прийоми та методи з використанням ІКТ, проектні технології, розвитку критичного мислення, інтерактивні технології.

  1.  

Навчальна література.

Л.П.Омельченко «Настільна книга класного керівника», Макаренко А.С. Збірник творів 5 т.М.1951р., Попова С.І. «Педагогічний пошук», 2005р. та інша психодлого-педагогічна література рекомендована МОН

  1.  

Ваше педагогічне кредо

Якщо хочеш, щоб твоя земля квітувала шукай засіб щоб все зробити для цього

  1.  

Опишіть (у формі короткої замітки обсягом до однієї сторінки) власний педагогічний портрет )

Я натура творча, поетична і самокритична,

Як людина - емоційна,

Не жадібна, а чесно пропорційна,

Вміло користуюсь тим,

Що зветься інтелектом людським.

Люблю дітей шумних, сварливих,

Не говірких, але й не хтивих.

З ними охоче йду в походи,

Бо там на лоні матінки-природи

Їх душі розкриваються, мов дзюркотливі води.

І пють красу Землі вони з моїх долонь,

І в серці їх запалюєш вогонь,

Що в нас любовю зветься,

І в кожному сердечку відгукнеться

Краса Сінгур і Шумщини під водопадом,

Що ллється чистою водою зорепадом

З віків і до сьогоднішньої днини,

Я славлю рід людський споконвіків й донині,

І закликаю: збережіть природу,

Що дана Богом нам людському роду!

 

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСІДУ

З розвязання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду

Ціннісне ставлення особистості до природи рідного краю

Автор

 

Розмаїта Т.С.

Сфера застосування

Уроки, позакласна робота, екологічні стежки, виставки, конкурси

Актуальність

Виховання особистості неможливе без формування екологічної культури, як складової системи національно-патріотичного і громадянського виховання

Наукові концепції та теорії

Концепція екологічної освіти України. Рішення Колегії МОН України №13/6 – 19 від 20.12.2004

Концепція національного виховання

Стратегія освіти для стійкого розвитку, березень 2005р.

Основна ідея

Зберегти природу землі, що зветься Батьківщина, для нащадків, у яких ми взяли її у борг.

Технологія реалізації ідеї

Сучасні інформаційні технології. Проекти, екологічні стежки, фестивалі, трудові десанти, презентації.

Форми, методи,прийоми, засоби

КТС(поїздки в музеї, туристичні походи, екскурсії, диспути, тренінги, години спілкування).

Результат застосування

Висока екологічна культура вихованців, у яких сформоване почуття любові до рідного краю, відтворювальне ставлення до природи, прагнення дотримуватись законів розвитку природи, використовуючи, але не руйнуючи її зв’язків.

Критерії ефективності

Основним критерієм ефективності та якості педагогічного процесу є вихованість школярів – наявність в них високих моральних якостей, а саме: активна екологічна позиція, раціональне використання природних ресурсів, їх відновлення та збереження для наступних поколінь.

Наукові джерела

Карамушка В.І. Вступ до практики стійкого розвитку. УМО АПН України. – К. – Львів: Край, 2009.

В.В.Вербицький Нетрадиційні форми еколого-натуралістичного навчання та виховання учнівської молоді (Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді)

Екологічне виховання школярів: Методичний посібник для вчителів та студентів. Г.Ф. Яцук Тернопіль 1995р.

Висновки

Важливим напрямком національно-патріотичного виховання дітей та молоді є формування у молодого покоління любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Без екологічної свідомості не можна зберегти цілісність території, природні ресурси, забезпечити стабільний розвиток і процвітання української нації. Цьому сприяє систематична робота по екологічному вихованню стійких переконань у поведінці підростаючого покоління в навколишньому середовищі через систему екскурсій, походів, екологічних проектів, дослідницької роботи, вивченні природи під час формування екологічних стежок, проведенні конкурсів.

 

Виховна система класу

 

Компоненти структури

 

Орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія

виховної політики, генеральна мета виховання: етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

Генеральна мета виховання

-         формування потреби та уміння жити

в громадянському суспільстві;

-         готовність розвивати демократичне громадянське суспільство в Україні;

-         виховання громадянського обов'язку перед країною, суспільством;

-         виховання любові до рідного краю, свого народу, держави;

-         формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;

-         виховання шанобливого ставлення до

національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні.

Етапи становлення виховної системи.

Умовно можна виділити на чотири етани в розвитку виховної системи.

Перший етап розвитку виховної системи - етап становлення.

Другий етап пов'язаний з відпрацюванням змісту діяльності та структури системи. На цьому етапі остаточно затверджуються системоутворююча діяльність, пріоритетні напрямки функціонування системи. Діяльність ускладнюється, встановлюються зв'язки між різними її видами. Цей етап характеризується бурхливим розвитком загальношкільного колективу, розвитком міжвікового спілкування. Виникають тимчасові колективи, різновікові об'єднання.

Третій етап, що завершує. Система остаточно оформляється: кожен компонент займає своє місце, системні зв'язки міцніють. Посилюються інтеграційні процеси, вони проникають у навчально- пізнавальну діяльність. Рамки уроку стають тісними, починаються пошуки більш ємних і гнучких форм колективного пізнання. Йде інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Четвертий етап - оновлення та вдосконалення системи: ускладнюються цілі, більш 

забезпечують задоволення потреб суспільства, держави та ін.

У сучасному світі існує багато

цілей виховання і відповідних їм виховних систем. Діапазон відмінностей між цілями широкий — від незначних змін деяких якостей людини до кардинальних змін її особистості. Мета визначає загальну цілеспрямованість виховання. У практичній виховний роботі педагог ставить конкретніші цілі, обираючи відповідний зміст і способи виховної діяльності, причому реальні результати виховання порівнює із загальною метою.

Сучасному патріотичному вихованню має бути в певній мірі властива випереджувальна роль у демократичному процесі. Воно мусить стати засобом відродження національної культури, припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей як совість, людяність, почуття власної гідності; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності;

різноманітним стає зміст, більш тонкими - відносини, більш розгалуженими - зв'язки і, звичайно ж, більш складними стають організаційні, управлінські процеси.

Ціль окремого виховного впливу досягається по-різному: на одних вихованців він впливає значно, на

інших — ледь помітно.

Отже, цілеспрямованість виховання означає обґрунтовану послідовність цілей виховання, постійне корегування виховних дій. Мета визначає характер не лише окремих виховних впливів, а й усього процесу виховання

 

гносеологічно-аксіологічний(змістовий) компонент

(досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної

проблеми, над якою працює класний керівник)

Мета є визначальною характеристикою виховної системи. Саме ціль і засоби її досягнення відрізняють одні системи від інших: системи, спрямовані на задоволення потреб дитини — її прагнень, бажань, інтересів (Вольфдорфеька система, системаМонтессорі); через педагогічні системи

В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренка до систем, що повністю є гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві.

Головною тенденцією

патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до свого народу, Батьківщини, держави, нації.

Ставлячи перед собою та класом завдання, класний керівник націлює учнів на дотримання критеріїв га цілей патріотичного спрямування.

 

організаційно-педагогічний

компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)

Для ефективності виховного процесу

учневі необхідні: культура поведінки у школі та за її межами, громадська активність, самостійність у всіх видах діяльності, сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості

практично-діяльнісний компонент

(стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми - індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)

У виховній роботі використовуються різні методи:

індивідуальні, групові, колективні. У виховній діяльності використовуються основні орієнтири виховання:

І. Формування ціннісного ставлення до

культури і мистецтва.

Захід до Дня Закоханих « Так ніхто н

кохав »

П. Формування ціннісного ставлення до

сім'ї, родини, людей,

Бесіда « Людське життя як найвища

цінність »

Ш. Формування ціннісного ставлення до праці.

Тестування « Чи готовий я до вибору професії? »

IV.  Формування ціннісного ставлення до

природи.

Перегляд відеороликів «Заповідні території України »

  1. Формування ціннісного ставлення до себе.

Виховна година «Подбай про своє здоров'я »

Використовуються демократичний стиль. У формі пропозицій використовується товариський тон мовлення, часто з похвалою, розпорядження та заборона з дискусіями, позиція лідера — в середині групи. Заходи плануються в класі, за реалізацію пропозицій відповідають всі, всі розділи роботи не тільки пропонуються, а й обговорюються.

 

діагностико-результативний компонент

 

Очікувані результати: виховати патріотів.

Критерії: сформованість активної

громадянської позиції та відповідальності за долю України.

 

 

Назва проекту:

Упорядкування та очищення криниць рідного краю.

Актуальність проекту: 1)  екологічна проблема питної води;

                                           2) збереження оберегів народної пам’яті.

Мета проекту: очистити та впорядкувати криниці села.

 

Завдання проекту:

  1. зібрати інформацію про місця знаходження джерел, їх назву та історію;
  2. нанести на карту міста знаходження криниць;
  3. дізнатися де взяти пасинки верби та калини ( для посадки біля джерел);
  4. з’ясувати хто буде виконувати справу і визначитись з терміном виконання;
  5. визначитись у кого з дорослих попросити допомоги та які приладдя праці необхідні для виконання справи.

 

Тип проекту:

  • за кінцевим результатом: практичний;
  • за кількістю учнів: колективний ( добровольці 7-9 класів);
  • за характером контактів: внутрішній;
  • за тривалістю: довготривалий.

 

Очікувані результати:

  1. зібрати інформацію про знаходження джерел, їх історію та назву;
  2. створити карту розміщення криниць;
  3. очистити джерела та впорядкувати територію навколо них;
  4. посадити біля криниць вербу та калину.

 

Форми представлення проекту:

  • паперовий варіант;
  • електронний варіант.

 

 

КТС дослідницького та трудового характерів

« Упорядкування та очищення криниць рідного села».

Мета: дослідити в якому стані знаходяться криниці нашого села, упорядкувати їх та очистити, виховувати любов до рідного краю, повагу до оберегів народної пам’яті.

Допоміжні матеріали: карта « Джерела біля річки Сінгурки».

Хід заходу:

« Вода! Ти не просто необхідна для життя,

                           ти і є саме життя»

                                                        Антуан де Сент-Екзюпері

І.Попередня робота. Бесіда з колективом учнів 7-9 класів.

З давніх-давен українці шанобливо ставилися до річок, озер, криниць. Берегли їх, бо вода в житті людей, тварин, рослин відіграє величезну роль. Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться в земних глибинах. Тому здавна оберігали і прикрашали джерела та криниці, наділяючи їх цілющими та магічними властивостями. Кожне джерело дарує воду зі своїм неповторним смаком та ароматом. Адже ж недаремно вважається, що джерельна вода найсмачніша і найчистіша. Проходячи через гірські породи, підземні води насичуються солями. Завдяки цьому можуть набувати лікувальних властивостей і цілюще впливати на людський організм.

         Криниця – це символ Батьківщини, сили, багатства, родючості, святості, чистоти, краси, вірності, безсмертя народного духу, високої духовності.

         В народі існує романтична легенда про зорю – криницю. Скільки криниць на землі, стільки і зірок на небозводі. І якщо вам довелося бачити, як на небі гасне зірка, то знайте – десь замутилось джерело. Отже, щоб не згасали зірки і ми могли пити чисту воду потрібно оберігати живі криниці –джерела.

У нас на Поліссі, людина, вибираючи місце для поселення, керувалась наявністю води питної і господарської. Природа щедро обдарувала нашу місцевість поверхневими – річка Сінгурка, ставки, болота і  підземними – джерельними водами. Люди знаходили джерельце, навколо нього копали ямку, пили воду. Справа шукання джерела була непростою, але майже в кожному селі був чоловік, який знав цю справу. Він брав два вербові прутики і обстежував ті місця, де ріс найгустіший спориш. Якщо листочки на прутиках тягнулися вниз, то на цьому місці копали криницю.

 В нашому селі нараховується сім джерел, які перебувають у різному стані впорядкованості. Як розповідають старожили, всі ці криниці неглибокі. Ще в 50–х роках хх століття люди брали воду тільки з криниць. Ходили по воду з коромислом і їм же набирали воду з криниці. На коромислі і приносили додому. Ніхто не пам’ятає, хто викопав ці криниці, але продовжують їх упорядковувати.

         А вам цікаво було б дізнатися, де знаходяться ці джерела? Хто з вас брав воду з криниці і знає де вона знаходиться? Що ми можемо зробити, щоб зберегти  криниці для нащадків?

ІІ. Колективне планування.

  1. Що потрібно зробити, щоб праця вдалася?
  2. Хто буде її виконувати?
  3. У кого ми можемо попросити допомоги?
  4. Коли ми будемо займатися справою?
  5. Що нам потрібно зробити в першу чергу?

ІІІ. Колективна підготовка справи.

  1. Ми зібрали інформацію про міста розтушування джерел, їх назву та історію виникнення криниць у старожилів нашого села.
  2. Нанесли на карту міста знаходження криниць ( з допомогою вчителя географії).
  3. Відвідали місця знаходження криниць ( на велосипедах) і визначились з об’ємом роботи.
  4. З’ясували, що справу будуть виконувати добровольці (учні 7-9 кл.) по суботах.
  5. Попросили допомоги у вчителя трудового виховання (вирубування чагарнику біля криничок).
  6. Визначили де можна взяти пасинки калини та верби.
  7. Вирішили взяти лопати та відра.

ІV. Проведення КТС.

         В центрі села, біля сажалки, розташована «Панська криниця». Вважається, що ця криниця має найсмачнішу воду. За переказами, ще на початку ХХ ст., коли в с. Сінгури жила пані Бубнова, цямрина криниці була зроблена з дубових плашок і розділена на дві частини: в одній воду набирали для потреб панського двору, а в іншій - всі жителі села. Струмок, який стікав від криниці, впадав у сажалку, теж викладену дубовими плашками. Деякі з них замулені, але є і в наш час. Вода із сажалки іншим струмком стікає в річку.

         Багато поколінь сінгурівців пили воду з цієї криниці. Для покращення якості води її неодноразово дезінфікували і виливали воду. Зараз криниця доглянута і впорядкована, воду набирають жердиною з відром, яке стоїть на лавці. Ми прибрали сміття, розчистили рівчачок, по якому вода стікає у струмок, посадили калину. Калина - народний символ України, уособлює красу рідної землі, а садять її біля криниці щоб чистою, цілющою і смачною була вода.

         Далі ми оглянули криницю біля річки Снгурки, правої притоки річки Тетерів. Криниця не має цямрини, рівчачок закидало листям і сухою травою, джерело замулилося, місцевість навколо заросла кущами. Ми вилили воду, почистили джерело, прокопали рівчачок, вирубали кущі, а біля криниці посадили вербу. Бо верба – природний фільтр усіляких домішок. Ось чому наші предки брали воду для пиття у річці під вербою, а коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро клали вербову дощечку. Це була своєрідна народна гігієна. Отже, після того, як ми її почистили,вода в ній буде знову чистою і буде вгамовувати спрагу рибалок, пастухів, робітників лісового господарства і подорожніх.

         Потім переїхали велосипедами в урочище « Пасіка». Там розташована Бутльова криниця. Нею давно не користувались,бо і стежка заросла. Знову взялися до справи. Ми вилили воду, вибрали мул, виложили камінням джерела на дні, вирубали кущі, прокопали рівчачок до струмка, правої притоки нашої річки. Недалеко від криниці « Крутий берег» - улюблене місце відпочинку дітей та молоді. Тож бажаючих втамувати смагу чи набрати води, щоб зварити рибну юшку, буде багато. Прийдуть до криниці і односельці, які працюватимуть на своїх полях, що розташовані поруч.

         Наступної суботи ми побували на шумщині в урочищі       «Кар’єр». Криницю тут доглядають. Вона видовбана в кам’яному грунті, стінки закріплені цементною кадкою, закривається дерев’яною кришкою, а над нею збудоване накриття. Біля криниці ростуть кущі черемухи. Ми прибрали гілля на стежці, що веде до криниці, і навколо неї почистили рівчачок та вилили воду.

         Потім ми відвідали урочище « Ведмеже». Тут під старою грушею викопана криниця, її стінки не закріплені, дно викладене кремнієвим камінням. Вважається, що вона має бактерицидну дію, очищає воду. Від криниці витікає рівчачок, що впадає в струмок. Впорядкувавши територію біля криниці, вилили воду, почистили джерела від мулу та листя. Почищена криниця швидко наповнилася прозорою і холодною водою. Тепер люди, що працюють в полі неподалік зможуть вгамувати спрагу.

Криниця, розташована в селі Пряжево була останньою, яку ми відвідали. Тут дуже гарно. Цвітуть анемони білі, цвіте черемуха. Криниця – копанка, її дно викладене кремнієвим камінням. Всі жителі толокою чистили її від мулу та листя. Вода містить іони срібла, тому вона має цілющі властивості. Недалеко знаходиться дорога в сусіднє село, тож вода буде надавати сили подорожнім, рибалкам і грибникам.

 

 

         V. Колективне оцінювання.

1. Чи вдалася нам справа?

2. Що вдалося найкраще?

3. Що не вдалося і чому?

4. Що вам сподобалось найбільше?

5. Що нового ви дізналися?

6.Кому ми скажемо « дякуємо»?

7. Чи можемо ми продовжувати нашу справу й надалі.

Висновок:                      Я п’ю воду з того джерела,

В якій наснага трепетна й цілюща,

З кринички, що край нашого села,

      Живе з віків, мов пам’ять невмируща.

Яка вона зранена наша рідна Земля… Але багато що можна зробити ще всім нам, щоб врятувати її. Ми повинні розуміти й любити природу, бути небайдужими до її майбутнього. Людина – захисник природи на Землі. Ми – частина природи і наше здоров’я залежить від неї. При бажанні, кожна людина може перемогти пасивність і внести  свій внесок в охорону природи рідного краю.

VІ. Планування наступної КТС ( « Очищення від сміття берегів річки Сінгурка.)